Новое на сайте


Интервью
Новости области
Новости Украины
Объявления
Афиша

День вишиванки покровчани зустріли у вишиванках.

День вишиванки покровчани зустріли у вишиванках.
22 Мая 2020 17:21 | Новости Покрова

Свято одного з головних національних символів об’єднало містян у онлайн-флешмобі. З повагою до вишиванки, до своєї історії, покровчани виставляли світлини у мережу, одягнувши сорочки з національними візерунками. Цілий цикл тематичних онлайн-заходів присвятили вишиванці заклади культури, серед яких виставка автентичних сорочок просто неба з колекції міського музею.
Її називають українським космосом, закодованим посланням та душею роду — вишиванку — найвищій витвір народного мистецтва. Вона пов’язує минуле з сучасністю, залишаючись головним оберегом.
Тож і День вишиванки — особливе свято, яке залишається з нами незалежно від обставин. Покровчани не могли обминути його увагою, підхопили оголошений онлайн-флешмоб. Музичний онлайн-марафон присвятили вишиванці творчі осередки, до них долучилися бібліотеки та освітяни. Кольорами національної вишивки містяни прикрашали сторінки соціальних мереж у знак великої пошани. Що означають сплетіння хрестиків у червоно-чорному, розповідали у музеї. Заклад представив покровчанам виставку унікальних експонатів, котра розгорнулася просто неба.

Тут вишиванки й рушники, самобутні картини, більшість зібрана ще Миколою Занудьком. Сорочки з традиційними для нашого краю орнаментом — ажурними мережками. За словами музейників Дніпропетровщина славилася розмаїттям візерунків, які і сьогодні дивують дослідників — геометричними та рослинними. Справжньою перлиною експозиції є родинні рушники сімї Савош. Музею їх передала мешканка Апостолівського району, яка віднайшла цей скарб у скрині на горищі. На жаль, невідомою залишається історія цього роду, але саме рушники стали її літописом. Працівники музею припускають, що вишивалися вони на весілля та народження дитини. На одному вказано дату, 1860 рік, вишито імя — Євдокія Савош і побажання, а можливо, благословіння — “Щирою рукою рушник вишивала і щастя у Бога для себе прохала.” На ньому родове дерево й засіяне поле, що символізувало продовження роду у дітях. Хата і пташки Сва повернуті одна до одної — на любов, щастя та добро. Поряд квіти й лебеді. Тонке домотканне полотно відтінює красу хрестика, який рівними стібками вишивала майстриня.

Це закодована історія окремої родини. Історія жінки, що вишивала рушник на щастя. Бо у горі були інші сюжети — звірі відвернуті один від одного, порожнє поле, — розповідають директор музею Тетяна Подольчак та екскурсовод Людмила Карандєй, — його вишито червоним. Як стверджують науковці, червоний колір символізував не тільки любов, а кров, а чорний — землю.
Сто років тому жила Євдокія, а її історію продовжує зберігати рушник з дивовижною вишивкою хрестиком. Його можна розглядати годинами і відчувати тепло, бо в цей візерунок була вкладена душа, позитив думок і велике прагнення до щастя. В цьому феномен української вишивки — у багатогранності і, в той же час, особистих речах, котрі зберігалися у серці. Вона — особлива, рідна й свята, вона — Наша!


Прес-служба міського голови.

Оставить комментарий

avatar
250

Подписка на ежедневную рассылку